1. Орфографічний словник української мови

цибок

цибо́к

іменник чоловічого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цибок — ЦИБО́К, бка́, ч., розм. Те саме, що цибу́к 2. По невеличких огородах .. дерлися угору цибульні цибки (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  2. цибок — -бка, ч., розм. Те саме, що цибук 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цибок — СТРІ́ЛКА (безлисте тонке стебло рослини з суцвіттям угорі); ЦИБУ́К розм., ЦИБО́К розм. (стрілка цибулі). Озима пшениця, густа та листата, стеблина в стеблину, з набубнявілими вже стрілками, готова скоро заколоситися, котилася вдалечінь до далекого обрію (Г. Коцюба). Словник синонімів української мови
  4. цибок — ЦИБО́К, бка́, ч., розм. Те саме, що цибу́к 2. По невеличких огородах.. дерлися угору цибульні цибки (Мирний, IV, 1955, 205). Словник української мови в 11 томах
  5. цибок — Цибок, цибук, -бка м. Стебель лука (стрѣлка). Як пересхне цибуля зімою та посадити, то у цибки піде. Лебед. у. Словник української мови Грінченка