1. Орфографічний словник української мови

цибушок

цибушо́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цибушок — ЦИБУШО́К, шка́, ч. Зменш. до цибу́х. Анрі-Жак витяг заповітну люлечку, зроблену з рідної глини, з вишневим цибушком, натоптав її ерзац-тютюном і з насолодою закурив (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  2. цибушок — -шка, ч. Зменш. до цибух. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цибушок — ЦИБУШО́К, шка́, ч. Зменш. до цибу́х. Анрі-Жак витяг заповітну люлечку, зроблену з рідної глини, з вишневим цибушком, натоптав її ерзац-тютюном і з насолодою закурив (Ю. Янов., II, 1954, 50). Словник української мови в 11 томах
  4. цибушок — Цибух, -ха м. 1) Чубукъ. Згубив люльку і цибух. Грин. ІІІ. 288. 2) Черенокъ винограда, чубукъ. цибух одбиває. Виноградный чубукъ даетъ ростки. Херс. ум. цибушо́к. Шух. І. 284. Словник української мови Грінченка