1. Орфографічний словник української мови

циркул

ци́ркул

іменник чоловічого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. циркул — Цирку́л: Ци́ркул: — адміністративна округа [22] — адміністративна округа в кол. Галичині [VIII] — див. окіл [IV] — округ, повіт [46-1] — округа [15;46-2;I] — округа, колишня адміністративна одиниця в Австрії і Східній Галичині... Словник з творів Івана Франка
  2. циркул — ЦИ́РКУЛ, у, ч., діал. Округ; волость. А був він [комісар] у цирку́лі сила, Трохи не старості рівня (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. циркул — -у, ч., зах. Округ; волость. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. циркул — О́КРУГ (частина держави, що виділяється в окрему територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською та ін. метою), ОКРУ́ГА рідше, ОКІ́Л заст., ЦИ́РКУЛ діал. Словник синонімів української мови
  5. циркул — ЦИ́РКУЛ, у, ч., діал. Округ; волость. А був він [комісар] у цирку́лі сила, Трохи не старості рівня (Фр., X, 1954, 286). Словник української мови в 11 томах
  6. циркул — Циркул, -ла м. Округъ, волость. Галиц. Словник української мови Грінченка