1. Орфографічний словник української мови

цівкати

ці́вкати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цівкати — ЦІ́ВКАТИ, ає, недок., розм. Те саме, що ціві́кати. Тут же поруч, в тісному курнику, виплетеному з рідкої дротяної сітки – кури: стара квочка і малі курчата. Копошаться в піску, цівкають (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  2. цівкати — -ає, недок., розм. Те саме, що цівікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цівкати — ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ (ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ВИЦВІ́РКУВАТИ підсил. розм., ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИ розм., ЦІ́ВКАТИ розм., ЦІВКОТІ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. цівкати — ЦІ́ВКАТИ, ає, недок., розм. Те саме, що ціві́кати. Тут же поруч, в тісному курнику, виплетеному з рідкої дротяної сітки — кури: стара квочка і малі курчата. Копошаться в піску, цівкають (Збан., Мор. чайка, 1959, 37). Словник української мови в 11 томах
  5. цівкати — Цівкати, -каю, -єш гл. Кричать (о птицѣ білогруд, Cinclus agnaticus). Шух. І. 23. Словник української мови Грінченка