1. Орфографічний словник української мови

чебчик

че́бчик

іменник чоловічого роду

чебрець

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чебчик — ЧЕ́БЧИК, у, ч., розм. Те саме, що чебре́ць. Важкий дух польових васильків, чебчику розлягався в солонуватому повітрі (І. Нечуй-Левицький); Долівка малесенької хатини з підваженим посередині сволоком, з розложистою, трохи похиленою набік піччю, була .. Словник української мови у 20 томах
  2. чебчик — -у, ч., розм. Те саме, що чебрець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чебчик — ЧЕБРЕ́ЦЬ бот., ЧЕ́БРИК розм., ЧЕ́БЧИК розм. На високій береговині все літо синьо та сумно цвіте чебрець, найменша квітка з-поміж квіток (В. Земляк); Севере, чому квіти, що діставала від тебе, не клала я за образи та не засушувала, як святий чебрик?... Словник синонімів української мови
  4. чебчик — ЧЕ́БЧИК, у, ч., розм. Те саме, що чебре́ць. Важкий дух польових васильків, чебчику розлягався в солонуватому повітрі (Н.-Лев., V, 1966, 163); Долівка малесенької хатини з підваженим посередині сволоком, з розложистою, трохи похиленою набік піччю, була.. Словник української мови в 11 томах
  5. чебчик — Чебчик, -ку м. = чебрик. ЗЮЗО. І. 176. Грин. III. 495. Словник української мови Грінченка