1. Орфографічний словник української мови

чепуркуватий

чепуркува́тий

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чепуркуватий — ЧЕПУРКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що чепурни́й. Чепуркуватий хлопець. Словник української мови у 20 томах
  2. чепуркуватий — -а, -е, розм. Те саме, що чепурний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чепуркуватий — ОХА́ЙНИЙ (чисто, дбайливо вбраний, прибраний; який стежить за зовнішнім виглядом, чистотою житла тощо), ЧЕПУРНИ́Й, АКУРА́ТНИЙ, ЧЕПУРИ́СТИЙ, ЧИ́СТИЙ, ЧЕПУРКУВА́ТИЙ розм., ХА́РНИЙ діал., ШПЕ́ТНИЙ діал., ШТЕ́ПНИЙ діал., ХУПА́ВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  4. чепуркуватий — ЧЕПУРКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що чепурни́й. Словник української мови в 11 томах
  5. чепуркуватий — Чепуркуватий, -а, -е Прихорошенный, прикрашенный. Охотнійше почали наші хлоп'ята слухати бурлацьке юродство Котляревського, аніж чепуркувату карамзинщину. К. (Хата. VIII). Словник української мови Грінченка