чирок

чиро́к 1

іменник чоловічого роду, істота

птах

чиро́к 2

іменник чоловічого роду

страва

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чирок — ЧИРО́К¹, рка́, ч. Те саме, що чи́рка¹. Чирок летів уподовж плеса, трохи навкіс од Ярослава, він упав на драговиння метрів за десять від човна (Ю. Мушкетик). ЧИРО́К², рку́, ч., діал. Зменш. до чир². Поїсти чирку. Словник української мови у 20 томах
  2. чирок — I -рка, ч. Те саме, що чирка I. II -рку, ч., діал. Пестл. до чир II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чирок — КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит. Словник синонімів української мови
  4. чирок — ЧИРО́К¹, рка́, ч. Те саме, що чи́рка¹. Чирок летів уподовж плеса, трохи навкіс од Ярослава, він упав на драговиння метрів за десять від човна (Мушк., День.., 1967, 74). ЧИРО́К², рку́, ч., діал. Пестл. до чир². Словник української мови в 11 томах