1. Орфографічний словник української мови

чюрити

чюри́ти

дієслово недоконаного виду

дзюрити

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чюрити — ЧЮРИ́ТИ, ри́ть, недок., діал. Дзюрити, литися. Там [в храмі] можна побачитись було з далеким родом, що осівся по околишніх селах, та й траплялась нагода оддячить Гутенюкам за смерть Василеву та за ту кров, що не раз чюрила з Палійчуків (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  2. чюрити — ЛИ́ТИСЯ (про будь-яку рідину), ЛЛЯ́ТИСЯ рідше, ТЕКТИ́, ЛИ́ТИ, БІ́ГТИ, ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ТОЧИ́ТИСЯ, РИ́НУТИ підсил., ЦІДИ́ТИ підсил., ЮШИ́ТИ підсил., СИ́ПАТИСЯ розм., ХЛЮЩА́ТИ розм., ЦІ́ВКОЮ БИ́ТИ підсил. розм., ТОКУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. чюрити — ЧЮРИ́ТИ, ри́ть, недок., діал. Дзюрити. Там [в храмі] можна побачитись було з далеким родом, що осівся по околишніх селах, та й траплялась нагода оддячить Гутенюкам за смерть Василеву та за ту кров, що не раз чюрила з Палійчуків (Коцюб., II, 1955, 310). Словник української мови в 11 томах