1. Орфографічний словник української мови

шалапутка

шалапу́тка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шалапутка — ШАЛАПУ́ТКА, и, ж., розм. Жін. до шалапу́т 1. – Я марила стати вершницею, – повторила Антося, – І тут виявилось, що я, така шалапутка, боюся їздити на коні (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  2. шалапутка — -и, розм. Жін. до шалапут 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шалапутка — ЛЕГКОВА́ЖНА ім., ВІТРОГО́НКА зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТКА зневажл., КРУТИ́ХВІСТКА зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТКА зневажл., ШАЛАПУ́ТКА зневажл. Я була хоч і гарна, але зроду вже вдалась вітрогонка та шелихвістка (І. Нечуй-Левицький); Ти чудова дівчина, Віро. Словник синонімів української мови
  4. шалапутка — ШАЛАПУ́ТКА, и, ж., розм. Жін. до шалапу́т 1. — Я марила стати вершницею, — повторила Антося, — І тут виявилось, що я, така шалапутка, боюся їздити на коні (Донч., VI, 1957, 439). Словник української мови в 11 томах