шаливір

шаливі́р

іменник чоловічого роду, істота

шалапут

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаливір — див. бешкетник; брехливий; легковажний Словник синонімів Вусика
  2. шаливір — ШАЛИВІ́Р, а, ч., діал. Шалапут (у 1 знач.). Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої парубоцькі роки, коли він також був отакий шаливір та веселун, і йому робилося сумно на душі за тими роками, що вже пройшли і ніколи не вернуться (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. шаливір — -а, ч., діал. Шалапут (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шаливір — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал. Словник синонімів української мови
  5. шаливір — ШАЛИВІ́Р, а, ч., діал. Шалапут (у 1 знач.). Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої парубоцькі роки, коли він також був отакий шаливір та веселун, і йому робилося сумно на душі за тими роками, що вже пройшли і ніколи не вернуться (Тют., Вир, 1964, 87). Словник української мови в 11 томах