шафір

шафі́р

іменник чоловічого роду

сапфір

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шафір — ШАФІ́Р, у, ч., заст. Сапфір. * У порівн. Там води горіли шафіром або смарагдом, там була піна, рожева, наче троянда (М. Коцюбинський); Сліпне сонце від багру капчурів, гясне небо від шафіру хусток (К. Гриневичева). Словник української мови у 20 томах
  2. шафір — -у, ч., заст. Сапфір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шафір — САПФІ́Р, Я́ХОНТ, ШАФІ́Р заст. (прозорий коштовний камінь синього кольору). Словник синонімів української мови
  4. шафір — ШАФІ́Р, у, ч., заст. Сапфір. *У порівн. Там води горіли шафіром або смарагдом, там була піна, рожева, наче троянда (Коцюб., II, 1955, 300). Словник української мови в 11 томах