1. Орфографічний словник української мови

шерепа

шере́па

іменник жіночого роду

фам.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шерепа — ШЕРЕ́ПА, и, ж., зневажл. Те саме, що потво́ра. – Поїду до Одеси на морське купання. Може, од морської води в Марусі простигне той дурний дівочий пал .. Та вона й таки добре споганіє од морського купання... Словник української мови у 20 томах
  2. шерепа — -и, ж., фам. Те саме, що потвора. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шерепа — ПОТВО́РА (бридка, негарна зовні людина, що має фізичні вади, непропорційну будову тіла, обличчя тощо; уживається також як лайка), ПОЧВА́РА, ВИ́РОДОК, МАШКАРА́ розм., ШЕРЕ́ПА розм., ПОТОРО́ЧА розм., ОПУ́ДАЛО зневажл., МА́ВПА зневажл., МАЦАПУ́РА зневажл. Словник синонімів української мови
  4. шерепа — ШЕРЕ́ПА, и, ж., фам. Те саме, що потво́ра. — Поїду до Одеси на морське купання. Може, од морської води в Марусі простигне той дурний дівочий пал.. Словник української мови в 11 томах
  5. шерепа — Шерепа, -пи ж. Безобразная женщина. Одружусь з такою шерепою, що і тобі сором буде. Шевч. (О. 1862. VI. 13). Се через вас, дурні шерепи, сталось. К. ЦН. 211. Словник української мови Грінченка