1. Орфографічний словник української мови

шерехтіння

шерехті́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шерехтіння — див. шум Словник синонімів Вусика
  2. шерехтіння — [шеиреихт’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. шерехтіння — ШЕРЕХТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шерехті́ти і звуки, утворювані цією дією. Тихо навкруг. Ні вітру, ні шерехтіння (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  4. шерехтіння — -я, с. Дія за знач. шерехтіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шерехтіння — ШЕ́ЛЕСТ (тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий), ШЕЛЕСТІ́ННЯ рідше, ШАРУДІ́ННЯ, ШУ́РХІТ, ШУ́РХАННЯ рідше, ШЕ́РХІТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́МРАННЯ, ШЕ́МРІТ, ШЕ́МРІННЯ рідше, ШЕРХ розм., ШЕ́РХАННЯ розм., ШЕРЕХТІ́ННЯ розм., ШЕРХОТІ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. шерехтіння — ШЕРЕХТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шерехті́ти і звуки, утворювані цією дією. Тихо навкруг. Ні вітру, ні шерехтіння (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 519). Словник української мови в 11 томах