шкапеня
шкапеня́
іменник середнього роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкапеня — див. кінь Словник синонімів Вусика
- шкапеня — ШКАПЕНЯ́, ня́ти, с. Зменш.-пестл. до шка́па 1. Поле знизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя. Пара худих шкапенят тягне, зігнувшися, плуг (І. Франко); Шкапенята одразу вгрузли передніми ногами в багно і, з цмокотом [цмоканням] висмикнувши їх, стрибнули (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
- шкапеня — -яти, с. Зменш.-пестл. до шкапа 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкапеня — ШКАПЕНЯ́, я́ти, с. Зменш.-пестл. до шка́па 1. Поле знизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя. Пара худих шкапенят тягне, зігнувшися, плуг (Фр., XIII, 1954, 305); Шкапенята одразу вгрузли передніми ногами в багно і, з цмокотом [цмоканням] висмикнувши їх, стрибнули (Досв., Вибр., 1959, 63). Словник української мови в 11 томах