шльопок
шльопо́к
іменник чоловічого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шльопок — ШЛЬОПО́К, пка́, ч., розм. 1. Удар чимсь м'яким, еластичним по чому-небудь. 2. Характерний глухий звук від удару чимсь м'яким, еластичним. Почувся шльопок по голому задику, і дівчинка заплакала (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- шльопок — -пка, ч., розм. 1》 Удар чимсь м'яким, еластичним по чому-небудь. 2》 Характерний глухий звук від удару чимсь м'яким, еластичним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шльопок — ШЛЬОПО́К, пка́, ч., розм. 1. Удар чимсь м’яким, еластичним по чому-небудь. 2. Характерний глухий звук від удару чимсь м’яким, еластичним. Почувся шльопок по голому задику, і дівчинка заплакала (Тют., Вир, 1964, 104). Словник української мови в 11 томах