шмаркачка
шмарка́чка
іменник жіночого роду, істота
зневажл.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шмаркачка — ШМАРКА́ЧКА, и, ж., зневажл. Жін. до шмарка́ч. Літом і качка прачка, а зимою і дівка шмаркачка (прислів'я); [Тетяна Іванівна:] А ти думав, що дочка моя така шмаркачка, як ти, на квартирі сидітиме, кашку їстиме на печі, коли дощ зриває роботу? Моя дочка – комсомолка! (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
- шмаркачка — шмарка́чка → смаркачка Лексикон львівський: поважно і на жарт
- шмаркачка — -и, зневажл. Жін. до шмаркач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шмаркачка — Шмарка́чка, -чки, -чці; -ка́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шмаркачка — ШМАРКА́ЧКА, и, ж., зневажл. Жін. до шмарка́ч. Літом і качка прачка, а зимою і дівка шмаркачка (Укр.. присл.., 1963, 253); [Тетяна Іванівна:] А ти думав, що дочка моя така шмаркачка, як ти, на квартирі сидітиме, кашку їстиме на печі... Словник української мови в 11 томах
- шмаркачка — Шмаркачка, -ки ж. 1) Сопливая. Літом і качка прачка; зімою і дівка шмаркачка. Ном. № 552. 2) Плохая, скоро нагорающая сальная свѣчка. Тараща. Словник української мови Грінченка