шпаркуватий
шпаркува́тий
прикметник
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпаркуватий — ШПАРКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що шпарува́тий. Гострі дюймові шипи кішок врізувалися в шпаркувату поверхню льоду, не дозволяючи ногам сковзати (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
- шпаркуватий — -а, -е, розм. Те саме, що шпаруватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпаркуватий — ПО́РИСТИЙ (який має у своїй структурі багато дрібних порожнин), ПОРУВА́ТИЙ, ДІРЧА́СТИЙ (ДІРЧА́ТИЙ), НІЗДРЮВА́ТИЙ, НІЗДРЯ́СТИЙ рідше, ШПАРУВА́ТИЙ, ШПАРКУВА́ТИЙ, ГУ́БЧАТИЙ (ГУ́БЧАСТИЙ), МІКРОПО́РИСТИЙ спец., ПЕЧЕ́РИСТИЙ біол. Словник синонімів української мови
- шпаркуватий — ШПАРКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що шпарува́тий. Гострі дюймові шипи кішок врізувалися в шпаркувату поверхню льоду, не дозволяючи ногам сковзати (Шовк., Починається юність, 1938, 245). Словник української мови в 11 томах