1. Орфографічний словник української мови

штурвальчик

штурва́льчик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штурвальчик — ШТУРВА́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш. до штурва́л 2. Притримуючи головні телефони, Липа посилено обертав штурвальчики компенсатора (В. Логвиненко); Верстати не чорного кольору, а приємних зеленувато-блакитних тонів .. Матово поблискують пластмасові рукоятки штурвальчиків (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. штурвальчик — -а, ч. Зменш. до штурвал 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штурвальчик — ШТУРВА́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш, до штурва́л 2. Притримуючи головні телефони. Липа посилено обертав штурвальчики компенсатора (Логв., Давні рани, 1961, 31); Верстати не чорного кольору, а приємних зеленувато-блакитних тонів.. Матово поблискують пластмасові рукоятки штурвальчиків (Наука.., З, 1962, 9). Словник української мови в 11 томах