1. Орфографічний словник української мови

штурканець

штуркане́ць

іменник чоловічого роду, істота

штурханець

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штурканець — шту́рканець: пинокь, толчокъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. штурканець — ШТУРКАНЕ́ЦЬ, нця́, ч., діал. Штурханець. Гармидер зробився, далі п'ястуки почали сипатись, штурканці, а далі й каміння... (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. штурканець — -нця, ч., діал. Штурханець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штурканець — УДА́Р по чому, у що, чим, без додатка (різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла), СТУСА́Н, ТУСА́Н розм., ТАСУ́Н розм., ШТОВХА́Н розм., ШТОВХАНЕ́ЦЬ розм., ШТУРХА́Н розм., ШТУРХАНЕ́ЦЬ, БУХА́Н розм. Словник синонімів української мови
  5. штурканець — ШТУРКАНЕ́ЦЬ, нця́, ч., діал. Штурханець. Гармидер зробився, далі п’ястуки почали сипатись, штурканці, а далі й каміння… (Фр., V, 1951, 429). Словник української мови в 11 томах