щавій

щаві́й

іменник чоловічого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щавій — див. щавель Словник синонімів Вусика
  2. щавій — ЩАВІ́Й, ію́, ч., діал. Щавель. Змішався щавій з лободою, Оженився старий з молодою (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  3. щавій — -ю, ч., діал. Щавель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щавій — ЩАВЕ́ЛЬ (трав'яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових), КВАСЕ́ЦЬ рідше, КВАСО́К розм., ЩАВІ́Й діал. — Ми-таки навчилися.. вирощувати під рамами ранню редиску, щавель для борщу та зелену цибулю (Є. Словник синонімів української мови
  5. щавій — ЩАВІ́Й, ію, ч., діал. Щавель. Змішався щавій з лободою, Оженився старий з молодою (Чуб., V, 1874, 576). Словник української мови в 11 томах
  6. щавій — Щавій, -вію м. = щавель, Rumex Acetosa. Вх. Пч. І. 12. Словник української мови Грінченка