щастячко

ща́стячко

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щастячко — ЩА́СТЯЧКО, а, с. Пестл. до ща́стя. [Мелашка (наливає):] Дай же Господи нашим молодятам і щастячка, і здоров'ячка, і віку довгого та розуму доброго (М. Кропивницький); А воно, його щастячко, вже дрібно ступало босоніж курними шляхами на схід .. Словник української мови у 20 томах
  2. щастячко — -а, с. Пестл. до щастя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щастячко — ща́стя ще десь заваля́лося чиє. Кому-небудь непередбачено, несподівано пощастило, поталанило в чомусь. — І скажіть ви, — полегшено зітхнув батько,— ще десь і щастя завалялося, що кінь копитом не наступив (М. Нечай). ща́стячко ще десь заваля́лося. Фразеологічний словник української мови
  4. щастячко — ЩА́СТЯЧКО, а, с. Пестл. до ща́стя. [Мелашка (наливав):] Дай же господи нашим молодятам і щастячка, і здоров’ячка, і віку довгого та розуму доброго (Кроп., IV, 1960, 11); А воно, його щастячко, вже дрібно ступало босоніж курними шляхами на схід.. Словник української мови в 11 томах
  5. щастячко — Щастя, -тя с. Счастье. В щасті не без ворога. посл. Грошей багацько, а щастя мало. Ном. № 1434. щастя-доля. Счастливая судьба. Нивоньку об'їжжає, щастя-доленьку має, рано з поля збірає. Чуб. III. 238. ум. щастячко. Ном. № 1675. Словник української мови Грінченка