1. Орфографічний словник української мови

щебіт

ще́біт

іменник чоловічого роду

щебет

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щебіт — див. звучання Словник синонімів Вусика
  2. щебіт — ЩЕ́БІТ, бету, ч., діал. Щебет. Минулись стрічі вечорові, Минувся щебіт солов'їв. Твій слід, загублений в діброві, Вже першим проліском зацвів (М. Стельмах); * Образно. Слухаю щебіт я ночі короткої, В снах солов'їних заснули сади (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  3. щебіт — -бету, ч., діал. Щебет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щебіт — СПІВ (про птахів), ЩЕ́БЕТ, ЩЕБЕТА́ННЯ, СВИСТ, ПО́СВИСТ, ПРИ́СВИСТ, ТЬО́ХКАННЯ, ПІ́ЯННЯ розм., ЩЕ́БІТ діал. З вікон чулося грайливе цвірінькання горобців, пронизливі посвисти ластівок, раз по раз долітав голосний півнячий спів (Ю. Словник синонімів української мови
  5. щебіт — ЩЕ́БІТ, бету, ч., діал. Щебет. Минулись стрічі вечорові, Минувся щебіт солов’їв. Твій слід, загублений в діброві, Вже першим проліском зацвів (Стельмах, V, 1963, 283); *Образно. Слухаю щебіт я ночі короткої, В снах солов’їних заснули сади (Мал., Запов. джерело, 1959, 49). Словник української мови в 11 томах