1. Орфографічний словник української мови

щедрувальник

щедрува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щедрувальник — ЩЕДРУВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що щедрі́вник. [Зіля:] Добривечір, з святим вечором! Чи не треба вам щедрувальника? (С. Васильченко); Явтухів спів тоне в молодій бурхливій повені голосів. Тим часом гурт наближається до будинку культури й щедрувальники зникають за дверима (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  2. щедрувальник — -а, ч. Те саме, що щедрівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щедрувальник — ЩЕДРІ́ВНИК (той, хто ходить щедрувати, щедрує), ЩЕДРУВА́ЛЬНИК. Участь у щедруванні беруть студенти, робітники, вчителі, науковці і всі охочі. Вік щедрівників не обмежується (з журналу); По засніжених вулицях шумними ватагами снували щедрувальники (С. Добровольський). Словник синонімів української мови
  4. щедрувальник — ЩЕДРУВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що щедрі́вник. [Зіля:] Добривечір, з святим вечором! Чи не треба вам щедрувальника? (Вас., III, 1960, 122); Явтухів спів тоне в молодій бурхливій повені голосів. Словник української мови в 11 томах
  5. щедрувальник — Щедрувальник, -ка м. = щедрівник. Словник української мови Грінченка