1. Орфографічний словник української мови

ювілянтка

ювіля́нтка

іменник жіночого роду, істота

ювілярка

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ювілянтка — ЮВІЛЯ́НТКА, и, ж., рідко. Жін. до ювіля́нт. Дорогій нашій ювілянтці – Ользі Юліанівні Кобилянській, авторці “Землі”, “Битви” та інших перлин світової літератури, з нагоди 55-річчя її літературної діяльності – шлю привіт і побажання міцного здоров'я (Уляна Кравченко). Словник української мови у 20 томах
  2. ювілянтка — -и, рідко. Жін. до ювілянт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ювілянтка — ЮВІЛЯ́НТКА, и, ж., рідко. Жін. до ювіля́нт. Дорогій нашій ювілянтці — Ользі Юліанівні Кобилянській, авторці «Землі», «Битви» та інших перлин світової літератури, з нагоди 55-річчя її літературної діяльності — шлю привіт і побажання міцного здоров’я (У. Кравч., Вибр., 1958, 235). Словник української мови в 11 томах