1. Орфографічний словник української мови

юда

ю́да

іменник жіночого роду

зрадник, запроданець

лайл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юда — ЗРАДНИК, ДОНОЩИК, сов. іуда Словник синонімів Караванського
  2. юда — див. іуда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. юда — Ю́ДА див. іу́да. Словник української мови у 20 томах
  4. юда — ЗРА́ДНИК (той, хто зраджує), ЗРА́ДЕЦЬ діал., ЗРАДЛИ́ВЕЦЬ рідко, ЗРА́ДЦЯ рідко; ЗАПРО́ДАНЕЦЬ, ПЕРЕПРО́ДАНЕЦЬ рідше, ІУ́ДА (Ю́ДА) зневажл., ХРИСТОПРОДА́ВЕЦЬ заст. лайл., ПРОДА́ЖНА ШКУ́РА лайл. (з корисливою метою). Словник синонімів української мови
  5. Юда — Ю́да, Ю́ди, Ю́ді, Ю́до! Ю́дин, на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. юда — Ю́ДА див. іу́да. Словник української мови в 11 томах
  7. юда — Юда, -ди м. Родъ злого духа, нечистой силы. Шух. І. 43. Нечистий дух-юда юдит християнина, аби один другого бив. ЕЗ. V. 101. Словник української мови Грінченка