1. Орфографічний словник української мови

юдин

ю́дин

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юдин — див. іудин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. юдин — Ю́ДИН див. іу́дин. Словник української мови у 20 томах
  3. юдин — ю́дине (іу́дине) пле́м’я (порі́ддя, корі́ння і т. ін.), зневажл., лайл. Зрадник. І все’дно (всеодно) іудиному корінню недовго звиватися (М. Стельмах). Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Фразеологічний словник української мови
  4. юдин — Ю́ДИН див. іу́дин. ◊ Ю́дине пле́м’я (порі́ддя і т. ін.) див. іу́дин; Ю́дині срібняки́ (срі́бники) див. срібня́к, срі́бник; Ю́дин поцілу́нок див. іу́дин. Словник української мови в 11 томах
  5. юдин — Юд, юда м. Рябина, Sorbus Aucuparia. Вх. Лем. 487. ум. юдин. Вх. Лем. 487. Словник української мови Грінченка