юс

Значення в інших словниках

1. юс — [йус] йуса, м. (на) йус'і, мн. йуси, йус'іy два йусие Орфоепічний словник української мови
2. юс — ЮС, а́, ч. Назва кожної з двох літер слов'янської азбуки, що позначали в старослов'янській мові носові звуки “о” та “е”. Вони [вчителі] змушували мене .. читати по-слов'янському. Та хіба можна розібрати всі їх юси..! (З. Тулуб); Юс малий; Юс великий. Словник української мови у 20 томах
3. юс — юса, ч. Назва літер кирилиці, що служили для позначення давніх слов'янських носових голосних звуків. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. юс — У стародавньому Римі загал юридичних норм та прав; юс цивіле (ius civile), норми, що стосувалися вільних рим. громадян; юс ґентіум (ius gentium), менш формальне приватне право, яким регулювалися стосунки із чужинцями. Універсальний словник-енциклопедія
5. юс — ЮС, а́, ч. Назва кожної з двох літер слов’янської азбуки, що позначали в старослов’янській мові носові голосні. Вони [вчителі] змушували мене.. читати по-слов’янському. Та хіба можна розібрати всі їх юси..І (Тулуб, Людолови, І, 1957, 352); Юс малий; Юс великий. Словник української мови в 11 томах