яблучко

я́блучко

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яблучко — -а, с. 1》 Зменш.-пестл. до яблуко 1), 2). 2》 Назва пісні й танцю. 3》 Центральна частина мішені (у 1 знач.) у вигляді чорного кружка. 4》 Те саме, що гал (див. гали I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. яблучко — Я́БЛУЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до я́блуко 1, 2. [Денис:] Я .. переліз через пліт й украв з півдесятка яблучок (М. Кропивницький); Вона ретельно визбирувала падалицю, кожне яблучко старанно розрізала й нанизувала на нитку сушитись (О. Словник української мови у 20 томах
  3. яблучко — ГАЛ (наріст на рослинах), Я́БЛУЧКО розм. Колись гали, зокрема дубові (їх у народі звуть дубовими "яблучками"), використовували для виготовлення чорнила (з газети). Словник синонімів української мови
  4. яблучко — Я́блучко, -ка, -ку, -ком; я́блучка, я́блучок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. яблучко — Я́БЛУЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до я́блуко 1, 2. [Денис:] Я.. переліз через пліт й украв з півдесятка яблучок (Кроп., II, 1958, 445); Вона ретельно визбирувала падалицю, кожне яблучко старанно розрізала й нанизувала на нитку сушитись (Донч. Словник української мови в 11 томах
  6. яблучко — Я́блучко, -ка с. 1) ум. отъ яблуко. 2) Родъ орнамента въ размалевкѣ глиняной посуды: круглыя точки, кружки величиной въ серебряный пятачекъ. Вас. 184. Словник української мови Грінченка