1. Орфографічний словник української мови

якобінець

якобі́нець

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. якобінець — ЯКОБІ́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Представник революційно-демократичних верств Великої французької революції ст.; член якобінського клубу. Якобінці 1793 року були представниками найреволюційнішого класу XVIII століття, міської й сільської бідноти (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
  2. якобінець — -нця, ч. 1》 Представник крайньо лівих сил французької революції кінця 18 ст.; член якобінського клубу. 2》 перен., заст. Людина революційних, лівих політичних переконань; вільнодумець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. якобінець — Якобі́нець, -нця, -нцеві; -бі́нці, -ців, -цям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. якобінець — ЯКОБІ́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Представник революційно-демократичних шарів французької буржуазної революції кінця XVIII ст.; член якобінського клубу. Словник української мови в 11 томах