1. Орфографічний словник української мови

ясокір

ясокі́р

іменник чоловічого роду

осокір

* Але: два, три, чотири ясоко́ри

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясокір — ЯСОКІ́Р, ко́ра, ч., діал. Осокір. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить..; гіллястий ясокір буяє (Марко Вовчок); * У порівн. З виду був він ще доволі молодий: високий, рівний, як ясокір, з чорними довгими кучерями (Грицько Григоренко). Словник української мови у 20 томах
  2. ясокір — -кора, ч., діал. Осокір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ясокір — ОСОКІ́Р (високе листяне дерево родини вербових), ЧО́РНА ТОПО́ЛЯ, СО́КІР розм., ОСОКОРИ́НА розм., СОКОРИ́НА розм., ЯСОКІ́Р діал. Невдовзі автобусик уже зупинився на комишанській пристані, під осокорами (О. Словник синонімів української мови
  4. ясокір — ЯСОКІ́Р, ко́ра, ч., діал. Осокір. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить..; гіллястий ясокір буяє (Вовчок, І, 1955, 180); *У порівн. З виду був він ще доволі молодий: високий, рівний, як ясокір, з чорними довгими кучерями (Григ., Вибр., 1959, 220). Словник української мови в 11 томах
  5. ясокір — Ясокір, -кору м. раст. Populus nigra. Вх. Пч. II. 34. см. осокір. Словник української мови Грінченка