із

Значення в інших словниках

1. із — із, ізу, ізок загата річки для вилову риби Словник застарілих та маловживаних слів
2. із — див. з II. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. із — Із, прийм. = з; із вимовляємо та пишемо звичайно між двома приголосними, а часом і на початку речення, коли дальше слово починається з приголосного: Го́род із стома́ церква́ми (Шевч.). Із сла́вного Запоро́жжя (Шевч.). В но́гу із ста́лінцями (а не зі ста́лінцями) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. із — ІЗ див. з 2. Словник української мови в 11 томах
5. із — Із пред. = з. Ставится между двумя согласными или послѣ согласной, иногда въ началѣ фразы, если слѣдующее слово начинается согласной; въ стихахъ иногда для соблюденія размѣра. Збіглось вовків щось із тисячу. Рудч. Ск. І. 32. Словник української мови Грінченка