ізвір
ізві́р
іменник чоловічого роду
яр
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізвір — Звір, ізвір: — яр, провалля з горах [1] Словник з творів Івана Франка
- ізвір — див. безодня Словник синонімів Вусика
- ізвір — див. звір II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ізвір — I. ЯР (глибока довга западина, перев. з крутими або прямовисними схилами), ЯРУ́ГА підсил., КРУТОЯ́Р, ЩІЛИ́НА, ДЕ́БРА (ДЕБР) зах., ЗВІР (ІЗВІ́Р) діал. Словник синонімів української мови
- ізвір — Ізві́р, ізво́ру = звір, зво́ру Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ізвір — ІЗВІ́Р див. звір². Словник української мови в 11 томах