ізвір

ізві́р

іменник чоловічого роду

яр

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізвір — Звір, ізвір: — яр, провалля з горах [1] Словник з творів Івана Франка
  2. ізвір — див. безодня Словник синонімів Вусика
  3. ізвір — див. звір II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ізвір — I. ЯР (глибока довга западина, перев. з крутими або прямовисними схилами), ЯРУ́ГА підсил., КРУТОЯ́Р, ЩІЛИ́НА, ДЕ́БРА (ДЕБР) зах., ЗВІР (ІЗВІ́Р) діал. Словник синонімів української мови
  5. ізвір — Ізві́р, ізво́ру = звір, зво́ру Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ізвір — ІЗВІ́Р див. звір². Словник української мови в 11 томах