1. Фразеологічний словник української мови

алилуя

співа́ти алілу́я кому, ірон. Надмірно захвалювати кого-небудь. Підлабузники співали алілуя своєму начальнику (З усн. мови).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алилуя — алилу́я вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. алилуя — 1. Те саме, що алилуарій 1; 2. Приспів кондака акафиста Словник церковно-обрядової термінології
  3. алилуя — (алілуя, аллілуйя, євр. Галлелу-Яг — Слава Тобі, Боже!) урочистий величальний та прославний вигук і приспів юдейського та християнського богослужінь; увійшов у християнські відправи ще за апостольських часів; при зверненні до всіх іпостасей Св. Універсальний словник-енциклопедія
  4. алилуя — Алилу́я! с. Аллилуя. Кат лютує, а ксьондз скаженим язиком кричить: Те Deum! алилуя! Шевч. 367. Словник української мови Грінченка