арап

бра́ти / взя́ти на ара́па кого. Обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь. — Не бери мене на арапа, бо я таких вже бачив! (З газети); Досвідчених людей на арапа не візьмеш (З газети).

на ара́па, зі сл. роби́ти, ді́яти, ра́дити і под., зневажл. 1. Нахабно, безцеремонно. Вони діють на арапа, а я безцеремонних не люблю, через те хай не надіються на нашу допомогу (З журналу). 2. Абияк, без належної підготовки. — Що для такого колгоспу сто тисяч, коли йому потрібні мільйони? Ні, товариші, на арапа ми нічого не звикли ні робити, ні радити (С. Добровольський); — Побудували магазин як-небудь, мало приміщень, все обсипається! — Ясно, що будували на арапа (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арап — (-а) ч.; крим. 1. Гравець — аферист, шахрай. БСРЖ, 38; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 35. 2. Нахабна людина. БСРЖ, 38; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 35. Словник жарґонної лексики української мови
  2. арап — Мурин, (вона) муринка, (воно) муринчя, муриня Словник чужослів Павло Штепа
  3. арап — НЕГР, ЧОРНОШКІ́РИЙ, ЧО́РНИЙ перев. мн., МУ́РИН заст., АРА́П заст. — А Бічер-Стоу хіба своїми творами не зворушила ліберальну думку цілого світу і не спричинилась до роз'ярмлення негрів? (О. Словник синонімів української мови
  4. арап — АРА́П, а, ч., заст. Негр, темношкіра людина. І перевізчик [перевізник] тут явився, .. Од сонця ввесь він попалився І губи, як арап, оддув (І. Котляревський). ◇ Бра́ти / взя́ти на ара́па див. бра́ти; (1) На ара́па, зі сл. робити, діяти, радити і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. арап — -а, ч., заст. Негр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. арап — Мурин, негр, як ім. чорношкірий, чорний. Словник синонімів Караванського
  7. арап — ара́п іменник чоловічого роду, істота негр рідко Орфографічний словник української мови
  8. арап — Ара́п, -на; ара́пи, -пів (негр) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. арап — АРА́П, а, ч., васт. Негр. І перевізчик тут явився, ..Од сонця ввесь він попалився І губи, як арап, оддув (Котл., І, 1952, 130). Словник української мови в 11 томах
  10. арап — Ара́п, -па и ара́пин, -на м. 1) Аравитянинъ, арабъ. Желех. 2) Негръ. 3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица. 4) Грязный, запачканный человѣкъ. Словник української мови Грінченка