балухи

лупи́ти (свої́) о́чі, фам. 1. на (рідше в) кого—що і без додатка. Пильно дивитися на кого-, що-небудь, вдивлятися в кого-, що-небудь, розглядати когось, щось. Луплю очі на книжку: ..що воно за книжка! (С. Васильченко); І лупить Чіпка свої очі в темну темноту (Панас Мирний). лупи́ти ба́лухи, вульг. Вона (Варя) аж цвіте, коли на неї хтось з чоловіків балухи лупить (Я. Гримайло). 2. Марно витрачати час; байдикувати. лупи́ти баньки́, вульг. — А ви чого баньки тут лупите? — визвірився на стетерілих хлопців Дришпак (І. Головченко і О. Мусієнко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балухи — ба́лухи множинний іменник вульг. Орфографічний словник української мови
  2. балухи — -ів, мн., вульг. Те саме, що баньки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. балухи — БА́ЛУХИ, ів, мн., вульг. Те саме, що баньки́. Він увесь став багровий, балухи наллялись кров'ю (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  4. балухи — див. очі Словник синонімів Вусика
  5. балухи — О́ЧІ мн. (орган зору), ЗІР, ЗІНИ́ЦІ рідше, БІ́ЛЬМА зневажл., БАНЬКИ вульг., БА́ЛУХИ вульг., СЛІ́ПИ вульг., СЛІПАКИ́ вульг., СЛІ́ПНІ вульг.; ВИ́РЛА розм. (випуклі, витріщені). Словник синонімів української мови
  6. балухи — БА́ЛУХИ, ів, мн., вульг. Те саме, що баньки́. Він увесь став багровий, балухи наллялись кров’ю (Досв., Вибр., 1959, 70). Словник української мови в 11 томах
  7. балухи — Балухи, -хів мн. 1) Выпученные глаза. 2) Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6. Словник української мови Грінченка