бенеря

бене́ря вхопи́ла кого, грубо. Хто-небудь десь зник або помер. — А що? Я такий здавна. Тільки Масло мене присадив трохи. А тепер його бенеря вхопила, я й оклигав (А. Хижняк).

чорт (нечи́стий, бене́ря) но́сить кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось невчасно або багато, без потреби ходить, вештається в різних місцях. — Що тебе, Іване, нечистий носить по селу серед ночі? — буркотіла Марія, відчиняючи двері Жменякові (М. Томчаній); — Маковея десь бенеря носить, і на обід не з’являвся… (О. Гончар); — Чого це тебе так рано бенеря носить, Самійле? (О. Копиленко). чорти́ но́сять. — Голобородька немає? — Нема. — Де його чорти носять?! — Війна, товаришу полковнику,— скрушно похитав головою старий (С. Голованівський); Де тільки й носили чорти Федька всі оці роки! Всю громадянську не злазив з коня (А. Дімаров). чортя́ка но́сить. — І де чортяка їх носить до півночі! Ходять уночі з чортами разом, та ще їм двері одчиняй! — верещала по один бік Мотря (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бенеря — бене́ря іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бенеря — -і, ж. Лайливе слово, що вживається у значенні, близькому до нечиста сила, нечистий, біс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бенеря — БЕНЕ́РЯ, і, ж. Лайливе слово, що вживається у знач., близькому до нечиста сила. [Катря:] За мною оце проти середи бенеря гналась... (М. Кропивницький); А лiс густий-густий та великий. I що бiльше дурень думає, то густiший та густiший лiс стає. Словник української мови у 20 томах
  4. бенеря — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал. Словник синонімів української мови
  5. бенеря — БЕНЕ́РЯ, і, ж. Лайливе слово, що вживається у значенні, близькому до нечиста сила, нечистий, біс. [Катря:] За мною оце проти середи бенеря гналась… (Кроп., І, 1958, 380); — Чого це тебе так рано тут бенеря носить, Самійле? (Коп., Земля.., 1957, 154). Словник української мови в 11 томах
  6. бенеря — Бенеря, -рі ж.? Неясное слово, — повидимому какая то болѣзнь. Не чума ли? Сравн. бендерська чума; быть можетъ бенеря испорченное бендеря? бенеря його принесла. (Екатер. у. Слов. Д. Эварн.) аналогично выраженію: холера його принесла! Куди тебе бенеря несе?... Словник української мови Грінченка