бестія

продувна́ бе́стія. Дуже ненадійна, спритна й нечесна людина; шахрай. (Харко:) Мовчи, брехухо! Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія! (М. Кропивницький); — Сам пан лісничий дивується з мого ока і каже, що я продувна бестія! — сміється (Амбросій), задоволений похвалою начальства (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бестія — Лайливе слово («скотина!») [II] Словник з творів Івана Франка
  2. бестія — бе́стія іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. бестія — (- тварин) звір, хижак; (хто) шельма, крутій, бешкетник. Словник синонімів Караванського
  4. бестія — -ї, ж. 1》 заст. Дикий звір. 2》 лайл. Про лиху, хитру людину, бешкетника, крутія і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бестія — Потвора, почвара, див. монстер Словник чужослів Павло Штепа
  6. бестія — БЕ́СТІЯ, ї, ж. 1. заст. Дикий звір. Страшні бестії вишкірюють зуби з полотен буди [комедіантської] (В. Стефаник). 2. лайл. Лиха, хитра людина, бешкетник, крутій і т. ін. – Що скажеш, шельмо?.. І не стогне! Завзята бестія! (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. бестія — Змія Словник застарілих та маловживаних слів
  8. бестія — ПРОЙДИ́СВІТ розм. (хитра і спритна у своїх вчинках людина), АВАНТЮРИ́СТ, АВАНТУ́РНИК, ПРО́ЙДА розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОНИ́РА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ШЕ́ЛЬМА розм., В'ЮН розм., ЛОВКА́Ч розм., ПРОЙДО́ХА розм., ЗУХ фам., ЕКВІЛІБРИ́СТ ірон., ХЛЮСТ зневажл. Словник синонімів української мови
  9. бестія — Бе́стія, -тії, -тією; -тії, -тій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. бестія — БЕ́СТІЯ, ї, ж. 1. заст. Дикий звір. Страшні бестії вишкірюють зуби з полотен буди [комедіантської] (Стеф., І, 1949, 166). 2. лайл. Про лиху, хитру людину, бешкетника, крутія і т. ін. — Що скажеш, шельмо?.. І не стогне! Завзята бестія! (Шевч. Словник української мови в 11 томах