1. Фразеологічний словник української мови

билина

як били́на в по́лі, нар.-поет., зі сл. оди́н, сам. Зовсім одинокий, без рідних; самотній. Хазяйка наша була удовиця .. Розказує та й розказує, та все про своє лихо, що весь рід її звівся, що сама вона в світі зосталась, як билина в полі (Марко Вовчок); — За наших часів не можна жити поодиноко, як билина в полі (З. Тулуб). як били́нонька в по́лі. Ой, одна я, одна, Як билинонька в полі (Укр.. пісні).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. билина — били́на 1 іменник жіночого роду стебло трав'янистої рослини били́на 2 іменник жіночого роду пісня Орфографічний словник української мови
  2. билина — Бадилин|к|а, стеблин|к|а, стебелин|к|а, зілин|к|а, травин|к|а; стебельце, стеблик; билинонька, билиночка. Словник синонімів Караванського
  3. билина — I -и, ж. Стебло трав'янистої рослини. II -и, ж. Староруська епічна пісня-сказання про героїчні подвиги богатирів і знаменні події з життя народу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. билина — 1. переказ, див. легенда 2. стебління, стебло, стеблинка, стеблиночка, травинка Словник чужослів Павло Штепа
  5. билина — БИЛИ́НА¹, и, ж. Стебло трав'янистої рослини. Пустиня циганом чорніла: Де город був або село – І головня уже не тліла, І попіл вітром рознесло. Билини навіть не осталось (Т. Шевченко); На високу билину видряпався вусатий коник з жовтим черевцем (О. Словник української мови у 20 томах
  6. билина — див. стебло Словник синонімів Вусика
  7. билина — СТЕБЛИ́НА (СТЕБЕЛИ́НА) (окрема трав'яниста рослина), БИЛИ́НА, СТЕБЛО́. Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої (В. Сосюра); Комбайн збирав чисто, хіба вже яка стебелина впала на землю, то тільки тоді її не зачепило хедером (Ю. Словник синонімів української мови
  8. билина — Били́на, -ни, -ні; -ли́ни, -ли́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. билина — БИЛИ́НА¹, и, ж. Стебло трав’янистої рослини. Пустиня циганом чорніла: Де город був або село — І головня уже не тліла, І попіл вітром рознесло. Билини навіть не осталось (Шевч. Словник української мови в 11 томах