вбрикнути

щоб (бода́й, хай би і т. ін.) му́ха вбрикну́ла кого, жарт. Уживається для вираження удаваного незадоволення кимсь, несхвалення чого-небудь. — А щоб же тебе муха вбрикнула, що ти вигадала! — повеселішав Остап (М. Коцюбинський); Хай би тебе муха вбрикнула! (Укр.. присл..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вбрикнути — вбрикну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вбрикнути — (убрикнути), -ну, -неш, док., перех. Брикаючи, вдарити ногою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вбрикнути — ВБРИКНУ́ТИ (УБРИКНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., кого. Брикаючи, вдарити ногою. Недужий лиходій і стогне, і харчить... Аж бачить – і Осел біжить, Щоб і собі хоч раз його вбрикнути (Л. Глібов); * У порівн. Пан Спихальський підскочив, ніби його вбрикнув кінь (В. Малик). Словник української мови у 20 томах
  4. вбрикнути — ВБРИКНУ́ТИ (УБРИКНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. Брикаючи, вдарити ногою. Недужий лиходій і стогне, і харчить… Аж бачить — і Осел біжить, Щоб і собі хоч раз його вбрикнути (Гл., Вибр., 1957, 197). ◊ Щоб тебе́ (вас і т. ін. Словник української мови в 11 томах