1. Фразеологічний словник української мови

веселити

ті́шити (весели́ти) о́ко (о́чі, зір і т. ін.). Справляти приємне враження своїм виглядом; бути гарним, привабливим. Якось не тішили моє око ані розлогі, яро-зелені, порізані блакитними озерцями та гирлами плавні,.. ані жовті .. шпилясті гори (М. Коцюбинський); Цькований, він (народ) тішив очі людські високими зразками мистецтва (М. Рильський); Тішили зір просторі безкраї ниви (Н. Рибак); Нічого крикливого чи дражливого, все тільки заспокоювало, навіть яскравістю тішило зір, віяло злагодою на нас (О. Гончар); Серед загального сіро-зеленого кольору землі і полів радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби (Ю. Смолич); На ранок .. квітка, свіжа, пряма, веселить людські очі (Панас Мирний); Та рясніше від усіх квітів красуються рожі в пишному вбранні, красуються, веселять зір (А. Шиян).

ті́шити (весели́ти / розвесели́ти) се́рце кому, чиє і без додатка. Радувати, приносити задоволення; викликати добрий настрій, спокій у кого-небудь. Кругом на всі боки малювались дивні картини природи. І все те не тішило серця, не розбивало туги (І. Нечуй-Левицький); Самотній Бульба, як корабель у морі, мчить степом, де так недавно тішили йому серце його синочки, і небо, і безмежна просторінь (О. Довженко); (Василь:) Вірна дружина буде біля його ходити, своїм тихим словом тугу його розганяти, ясними очима серце веселити (Панас Мирний); — Ти моє серце розвеселила, Марусечко! — дякує Катря.— Дуже вже мені було важко… (Марко Вовчок). ті́шити о́ко й се́рце. Не може не тішити ока і серця розумне використання в будівництві метро місцевих українських матеріалів, а в майолікових настінних узорах — елементів української народної творчості (М. Рильський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веселити — (викликати гарний настрій) забавляти, звеселяти, розвеселяти, (дотепами) розважати, тішити, потішати. Словник синонімів Полюги
  2. веселити — весели́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. веселити — ВЕСЕЛИТИ – ВЕСЕЛІТИ – ВЕСЕЛІШАТИ Веселити, перех. Викликати веселощі, радісний настрій у когось. Ти мою старість веселиш, ти мене на світі держиш! (Г.Квітка-Основ’яненко); Вільно, пташко, ти співаєш, Веселиш гаї й сади (Г. Літературне слововживання
  4. веселити — див. РОЗВАЖАТИ. Словник синонімів Караванського
  5. веселити — -лю, -лиш, недок., перех. Викликати веселощі, розважати. || Викликати радісний настрій, робити радісним, веселим. || Своїм світлим, яскравим кольором створювати приємне враження для зору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. веселити — ВЕСЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., кого, що і без прям. дод. Викликати веселощі (у 1 знач.), забавляти, розважати. Гомін кругом мене веселить мене, наче гомін веселого балу (І. Нечуй-Левицький); По-сусідськи, згідно, гарно Проживав [Михайло] свій вік. Словник української мови у 20 томах
  7. веселити — див. жартувати Словник синонімів Вусика
  8. веселити — ВЕСЕЛИ́ТИ (викликати веселий настрій у когось), ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ЗАБАВЛЯ́ТИ, РОЗВАЖА́ТИ, ТІ́ШИТИ, ПОТІША́ТИ. — Док.: звесели́ти, повесели́ти, розвесели́ти, заба́вити, розва́жити, поті́шити. Все їх, здавалось, тішило й веселило (О. Словник синонімів української мови
  9. веселити — ВЕСЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., перех. Викликати веселощі, розважати. По-сусідськи, згідно, гарно Проживав [Михайло] свій вік. Все веселий, хоч убогий, Других веселив (Фр., X, 1954, 173); Жартівливо-суворий тон Ніни Сергіївни веселив мене (Смолич, День.. Словник української мови в 11 томах
  10. веселити — Веселити, -лю, -лиш гл. 1) Веселить, увеселять. Вона було ввесь двір веселить собою, як зорою. МВ. І. 70. 2) Радовать. І душу веселить одрадою благою. К. Псал. 54. Жити б, жить та славить Бога і добро творити та Божою красотою людей веселити. Шевч. 327. Словник української мови Грінченка