1. Фразеологічний словник української мови

випхати

ви́пхати в пле́чі (в поти́лицю) кого і без додатка, зневажл. Грубо вигнати кого-небудь звідкись. — Як бачите, юначе, поміщик Ґалаґан не марнує часу. Поки ви з мужиками взуєте його в постоли (чи як пак там у того Коцюбинського?) та в плечі випхаєте з маєтку, уже й нову спеціальність набуду (А. Головко); (Саша:) Та що ж, мамо, коли так трудно,— я собі місце найду! (Красовська:) Яке місце? Учителькою станеш, щоб другого дня в потилицю випхали (Олена Пчілка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випхати — ви́пхати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випхати — див. випихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випхати — ВИ́ПХАТИ див. випиха́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. випхати — ви́пхати: ◊ да́йся ви́пхати = ви́пхайся зі своєю пора́дою (ср, ст): Дайся випхати – значить: ти такий дурний, непотрібний, що слід би тебе випхати, мов заграничну звірину, і показувати за гроші, як куріоз (Франко) ◊ да́йся ви́пхати... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. випхати — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. випхати — ВИ́ПХАТИ див. випиха́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. випхати — Ви́пхати и випхнути см. випихати. Словник української мови Грінченка