витикати

ви́ткнути (ви́сунути, ви́стромити і т. ін.) / рідше витика́ти (висо́вувати, вистро́млювати і т. ін.) но́са звідки, куди. Вийти звідкись або покинути щось. — Що буде, як на поліцію або на фашистів натрапите? — А Юрко, а Вовка, а дід Захарко? Йому сто років, і не боїться, а мені не можна й носа нікуди виткнути — страшно! (В. Лисенко); — Ну й хуртовина!..— насилу вимовив.— Коли б не таке діло, бабо Федоро, носа б не виткнув на вулицю (О. Донченко); Надворі був такий мороз, що аж дахи тріщали. З хати не можна було і носа висунути (Казки Буковини..); Зима була довга й холодна. Заціпеніло мовчав заметений снігом степ, люди не витикали носа з сіл, ще завидна зачинялися на довгу зимову ніч у хатах (П. Загребельний); // тільки док. Виглянути, визирнути звідки-небудь кудись або з’явитися десь. Танки закрутилися на краю яру, ждучи, коли ж до них почнуть підніматися піхотинці, .. але піхота сиділа в яру й боялася звідти навіть носа виткнути (П. Загребельний); Серед панства переляк поволі проходить. Дехто насмілюється виткнути носа за двері і сповіщає, що .. “розбійників” уже нема (Ф. Бурлака); Така дрібнота, як зайчик, білочка, лісові мишки, хоч вони і в хутряних шубках, боялися й носа вистромити на мороз (О. Іваненко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витикати — ви́тикати дієслово доконаного виду витика́ти 1 дієслово недоконаного виду виставляти, висувати витика́ти 2 дієслово недоконаного виду встромлювати рідко Орфографічний словник української мови
  2. витикати — див. витикати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витикати — ВИТИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТКНУТИ, ну, неш, док., що. Виставляти що-небудь назовні, висувати. Дрібнесенькі рибки, що вдень тисячами снуються під поверхнею води і щохвилі витикають свої ротики на повітря, тепер ще сплять (І. Словник української мови у 20 томах
  4. витикати — витика́ти докоряти, звинувачувати: Нусю, я так намагалася все зробити добре, а вийшло, як завше. Підтримай мене, не витикай на кожному кроці (Авторка)||витичувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. витикати — див. висувати Словник синонімів Вусика
  6. витикати — ВИСУВА́ТИ (робити рух уперед якоюсь частиною тіла), ВИСТАВЛЯ́ТИ, ВИХИЛЯ́ТИ, ВИСТРО́МЛЮВАТИ, ВИСТРОМЛЯ́ТИ, ВИСО́ВУВАТИ рідше, ВИТИКА́ТИ рідше, ВИСОЛО́ПЛЮВАТИ, ВИВА́ЛЮВАТИ, СОЛО́ПИТИ розм. (про язик); ПЕРЕСА́ДЖУВАТИ розм. (через що-небудь). — Док. Словник синонімів української мови
  7. витикати — ВИ́ТИКАТИ див. витика́ти². ВИТИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТКНУТИ, ну, неш, док., перех. Виставляти що-небудь назовні, висувати. Словник української мови в 11 томах
  8. витикати — Витикати, -каю, -єш сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл. 1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Рудч. Ск. II. 15. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш. Стор. І. 64. 2) витикати пальцем кого. Словник української мови Грінченка