1. Фразеологічний словник української мови

вмочити

вмоча́ти / вмочи́ти па́льці у що і без додатка. Втручатися у що-небудь, бути причетним до якоїсь справи. Десь угорі політики збагнули, що ще не відомо, куди поведуть завтра події, то й не стали вмочати пальці (З журналу).

вмочи́ти в молоко́, жарт. Стати сивим (про голову, вуса, бороду); посивіти. От і нагрянув (Марко) неждано. І не дуже постарівся, тільки вуса трохи в молоко вмочив (М. Стельмах).

гу́би вмочи́ти (промочи́ти) / мочи́ти (промо́чувати). З’їсти, випити зовсім мало; скуштувати. (Яким:) Перве (перше) діло: викушайте (випийте), хоч губи вмочіть. Платить нам за горілку не будете (М. Кропивницький); Дарка промочує губи і віддає горнятко назад: вода без смаку (Ірина Вільде).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вмочити — вмочи́ти 1 дієслово доконаного виду занурити в щось рідке вмочи́ти 2 дієслово доконаного виду зробити мокрим Орфографічний словник української мови
  2. вмочити — I див. вмочати I. II див. умочати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вмочити — ВМОЧИ́ТИ¹ див. вмоча́ти¹. ВМОЧИ́ТИ² див. умоча́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. вмочити — вмочи́ти: ◊ вмочи́ти вар'я́та → вар'ят Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. вмочити — МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ... Словник синонімів української мови
  6. вмочити — ВМОЧИ́ТИ¹ див. вмоча́ти¹. ВМОЧИ́ТИ² див. умоча́ти¹. Словник української мови в 11 томах