1. Фразеологічний словник української мови

вночі

і вдень і вночі́. Завжди, постійно. І вдень і вночі перед очима чорнявії хлопченята, потомлені, поблідлі, привиджуються (Марко Вовчок); — Думала про нього і вдень і вночі, ревниво ховала від рідних його похопливі листівки і майже щодня писала йому у Полтаву (А. Дімаров).

ні вдень ні вночі́. Ніколи. Не було їй спочинку ні вдень ні вночі (Панас Мирний).

я́ко (як) тать (в но́щі (вночі́)), зі сл. з’яви́тися, прийти́ і под., книжн. Несподівано, раптово, по-злодійському підступно. (Сильвестр (хитаючи головою):) З молитвою пергамента торкайтесь, Щоби не вліз лукавий, яко тать, Не довелось похибки підчищать (І. Кочерга); Напала ти (фашистська Німеччина) на нас… як та злодюжка. Як тать. Вночі (П.Тичина).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вночі — вночі́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вночі — пр. серед ночі, об нічній порі, у нічний час. Словник синонімів Караванського
  3. вночі — [ўноуч'і] = уночі присл. Орфоепічний словник української мови
  4. вночі — (уночі), присл. Нічною порою, у нічний час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вночі — ВНОЧІ́ (УНОЧІ́), присл. Нічною порою, у нічний час. Бачить так, як та сова уночі (Номис); Чому не спиш ти уночі, Моя голубко сизокрила? (Т. Шевченко); Вночі хороший дощ рясний Послав нам щедру благостиню (М. Словник української мови у 20 томах
  6. вночі — див. затемна Словник синонімів Вусика
  7. вночі — ВНОЧІ́ (УНОЧІ́) (нічною порою), НІ́ЧЧЮ рідше; ОПІ́ВНОЧІ (у межах 24-ї години). — Вночі несподівано захмарило небо, вдарив мороз, а к світу випав сніг та град (І. Словник синонімів української мови
  8. вночі — Вночі́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вночі — ВНОЧІ́ (УНОЧІ́), присл. Нічною порою, у нічний час. Бачить так, як та сова уночі (Номис, 1864, № 6841); Чому не спиш ти уночі, Моя голубко сизокрила? (Шевч., І, 1951, 386); Вночі хороший дощ ясний Послав нам щедру благостиню (Рильський, І, 1956, 324). Ні вдень, ні вночі́ див. вдень. Словник української мови в 11 томах