волосочок
(і (ні, ані́)) на волоси́ну (на во́лос). 1. перев. з дієсл., із запереч. Ніскільки, зовсім, нітрохи. Днів з п’ять ні на волосину не спала (хазяйка) (Панас Мирний); — А я цілу ніч ні на волос не спала й очей не стуляла через оцього вітрогона (І. Нечуй-Левицький). (і (ані́)) на волоси́нку (на волосо́к, на волосо́чок). — Він зроду ні пилинки не вкрав і на волосинку не збрехав (Г. Квітка-Основ’яненко); — Я гроші дам, та не дурно, бо й мене шкода... Тепер такий світ, що й на волосинку нема дурниці... Тепер комерція!.. (М. Коцюбинський); — Та що,— мовила баба,— вчорашньої ночі вона не могла заснути ані на волосок (І. Франко); — Не знаю, як уже я пережила ніченьку ту, що яка ж то здорова вона, та я ж і на волосочок не спала (А. Тесленко). 2. Трохи, зовсім мало. Уже перед світом на волосину зімкнула очі (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- волосочок — волосо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- волосочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до волос 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- волосочок — ВОЛОСО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до во́лос 1. Треба було так його [ніж] насталити, щоб не те гілки, щоб волосочок перетинав (Марко Вовчок); Боже, як він сьогодні прибирається, чепуриться, волосочок до волосочка вкладає, наче до нареченої збирається! (В. Словник української мови у 20 томах
- волосочок — ВОЛОСО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до во́лос 1. Треба було так його насталити, щоб не те гілки, щоб волосочок перетинав (Вовчок, VI, 1956, 318). Словник української мови в 11 томах
- волосочок — волосок, -ска; волосочок, -чка м. ум. отъ волос. Словник української мови Грінченка