вольний

во́льному во́ля. Як хочете (хочеш). Не хочеш говорити — вольному воля (М. Коцюбинський); — То, може, мені піти? — Вольному воля (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вольний — во́льний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. вольний — -а, -е, заст., поет. Вільний (у 1, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вольний — ВО́ЛЬНИЙ, а, е, заст. 1. поет. Вільний (у 1 знач.). Засівай ниву вольною волею, А муруй світлицю словом праведним, Незрадливою яснодумою! (з народної пісні); І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. вольний — див. вільний Словник синонімів Вусика
  5. вольний — ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет. Словник синонімів української мови
  6. вольний — ВО́ЛЬНИЙ, а, е, заст., поет. Вільний (у 1, 3 знач.). І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом (Шевч., І, 1951, 354); Суддя почав товкмачить їм, що вони од того дня вже вольні, не панщанні (Н.-Лев., II, 1956, 254). Словник української мови в 11 томах
  7. вольний — Вольний, -а, -е см. вільний --------------- Вольний, вольність, вольно см. вільний, вільність, вільно. Словник української мови Грінченка