1. Фразеологічний словник української мови

впізнавати

і (рі́дна) ма́ти не впізнає́ (не пізнає́) / не впізна́є (не пізна́є) кого і без додатка. Хтоcь дуже змінився на вигляд, зовні. В нас і таке бува: поїде дівка з села, потиняється рік-два, а потім повертається такою, що й рідна мати її не пізнає. Моди всякої повигадує… Та обріже косу, накрутить на голові таку фурделю, кури лякаються (Ю. Мокрієв).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впізнавати — впізнавати і пізнавати Впізнавати можна людину, предмет, річ тощо. А пізнавати – це осягати певні явища дійсності, діставати істинне уявлення про кого-небудь чи що-небудь. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. впізнавати — впізнава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. впізнавати — ВПІЗНАВА́ТИ див. упізнава́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. впізнавати — ПІЗНАВА́ТИ кого, що (виявляти в комусь, чомусь що-небудь знайоме), УПІЗНАВА́ТИ (ВПІЗНАВА́ТИ), ПРИЗНАВА́ТИ розм., СПІЗНАВА́ТИ розм.; РОЗПІЗНАВА́ТИ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ) (за якимись ознаками, прикметами); ПРИЗНАВА́ТИСЯ до кого, розм. Словник синонімів української мови