встигнути

всти́гнути (поспі́ти) з ко́зами на торг. Нема причини, потреби поспішати. — Та годі вже з вашими качанами... Тут їсти хочеться...— нетерпляче озвався Макар..— Встигнеш ще з козами на торг. Тобі аби їсти (С. Добровольський); Все частіше між санаторцями заводились розмови про домівку: — Нічого вже нас тут маринувати, додому відправили б. Більш розсудливі відказували: Встигнеш з козами на торг (Ю. Збанацький); Старі вже більш і не згадували (про сватання), бо і в Череваня, і в Шрама була така думка, що ще поспіють з козами на торг (П. Куліш).

не всти́гнути (не вспі́ти) (і) оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися), перев. зі сл. як, аж. Миттю, дуже швидко. Не встигла обернутись, як Мосаковський нагнувся й поцілував її в руку (І. Нечуй-Левицький); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем, не встиг і оглянутись... (О. Гончар); Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов’їха стоїть тут коло дверей (І. Нечуй-Левицький); Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя — що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило... гульк! — не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду... (Панас Мирний).

не всти́гнути (не вспі́ти) (і) о́ком моргну́ти (змигну́ти), перев. зі сл. як. Не змогти усвідомити, збагнути що-небудь через надзвичайно швидке, блискавичне здійснення його. Не встиг Василь і оком моргнуть, як Марусю одірвало від нього й понесло, мов хвилею, убік (Г. Хоткевич); Як побачив (Василь) свою Галю неживу, підняв косу та черк себе! Ніхто не вспів і оком змигнути... Тут коло неї і впав (Марко Вовчок); // Миттю, дуже швидко. — Тепер друге питання: буряк. Та не так він, як довгоносик. Не встигнеш оком моргнути, як його стільки нашелевкається, що “рятуйте” кричатимеш (Григорій Тютюнник); Як ухопить (Чіпка) горобеня, як крутне за головку... Не вспів оком моргнути, в одній руці зостався тулубець, а в другій головка (Панас Мирний). (і) о́ком не змигну́ти. Всі на його місці давно б завербували його і оком не змигнули (І. Багряний); Не змигнеш оком, як знову в поле (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. встигнути — всти́гнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. встигнути — ВСТИ́ГНУТИ див. устига́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. встигнути — ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) (робити щось вчасно у визначених часових межах), ВСТИГА́ТИ (УСТИГА́ТИ). — Док.: вкла́стися (укла́стися), всти́гнути (усти́гнути), всти́гти (усти́гти). Поки метал остигне, саме місяців три й мине. Якраз вкладешся в план (В. Словник синонімів української мови