встромлювати
встромля́ти (встро́млювати) / встроми́ти о́чі в кого—що, куди. Пильно вдивлятися в кого-, що-небудь. Морда нерішуче спинявся, підходив до Лазаря, встромляв у нього очі і щось хотів казати, ворушив губами, але мовчав (М. Коцюбинський); А сон налягає. Щоб одігнати його, Іван встромлює очі в живий вогонь (М. Коцюбинський); Яків устромив очі не знать куди (Панас Мирний). втира́ти баньки́, зневажл. Молодій вдові стало чогось так страшно, неначе коло неї десь недалечко, десь у гущавині яблунь заворушилась нечиста сила, втирала в неї свої страшні баньки (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- встромлювати — встро́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- встромлювати — див. встромляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- встромлювати — ВСТРО́МЛЮВАТИ див. встромля́ти. Словник української мови у 20 томах
- встромлювати — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови
- встромлювати — ВСТРО́МЛЮВАТИ див. встромля́ти. Словник української мови в 11 томах