втнути
вкороти́ти (врі́зати) язи́к (язика́) кому. Примусити кого-небудь менше говорити, обачніше висловлюватися або мовчати. — Ох, і лютував тоді дядько Володимир і все обіцяв комусь вкоротити язик (М. Стельмах); Воріженьки нехай не дуже-то брешуть, бо єсть (є) тут тепер такі, що вріжуть їм язика врешті (Леся Українка). втну́ти язика. — То це ти... ти, Кашубо, язика мені втнеш? — повернувся до нього усім тулубом Вовк.— Ти, щеня гнилозубе? (І. Муратов).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- втнути — втну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- втнути — див. утнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- втнути — ВТНУ́ТИ див. утина́ти. Словник української мови у 20 томах
- втнути — ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИ розм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИ розм., УКРА́ЇТИ (ВКРА́ЇТИ) діал. Словник синонімів української мови
- втнути — ВТНУ́ТИ див. утну́ти. Словник української мови в 11 томах